Квест у місті


Як і обіцяла, пишу про наш нещодавній захід.

Хотілось щось таке для учнів підготувати, щоб було дійсно корисне, але й емоційне, цікаве, захоплююче, хвилююче, щоб залишились приємні спогади. І виникла думка провести квест за межами навчального закладу.

Дякую всім, хто дав поради, підказав пам’ятні місця. Дякую Ніні Григорівні, що підтримала цю ідею і повірила в нас.

Поки розробляла маршрут і сценарій, сама дізналась багато нового. Чесно скажу, були певні сумніви та побоювання. По-перше, місто сповнене небезпеки – дороги та машини, наприклад. По-друге, а чи взагалі учні проявлять бажання, чи впораються, чи не заблукають. По-третє, чи я все врахувала і продумала. Поступово оформилася ідея і всі матеріали. Спочатку пройшла маршрут без учнів, щоб перевірити його. Хотіла на 9 листопада запланувати, але відмовилась від цієї дати, оскільки запідозрила, що будуть міські масові заходи. І 8 листопада, напередодні Дня писемності та мови, ми вирушили назустріч пригодам.

Була приємно здивована, коли майже 50 учнів прибули на місце зустрічі не тільки вчасно, але й завчасно, раніше від мене. А повірте, серед них були й ті, хто «хронічно» запізнюється на уроки.

Але найбільшим здивуванням і радістю було те, що всі команди дісталися фінішу.

Ніхто не зник, не втік, не заблукав і не «начудив». Наш маршрут був аж 8 км від Молодіжного парку до скверу «Стрілка», це якщо б розгадали всі загадки на старті і пішли ідеальним шляхом. Та були команди, що пройшли 14 і навіть 18 км, бо доводилось повертатись.

Була 21 загадка про місця-точки, яких треба було дістатись, більше 20 фотозавдань, треба було взяти інтерв’ю у перехожих, читати вірш на альтанці «Дзеркальний струмінь», були предмети, які треба обмінювати у «персонажів», яких попередньо треба було знайти (Дякую Марії та Аллі Сергіївні за безцінну допомогу) та купа ще різного і цікавого.

Зв’язок тримали через чат у Вайбері. Виявилось, що учні прекрасно вміють користуватись і картами, і крокомірами тощо. Проявили фантазію, творчість.

Квест відбувся, настрій у всіх чудовий. І те, що вже наступного дня учні запитували, а коли знов «біжимо» – то і є найвищою оцінкою. Учні щасливі. Я щаслива.

А фото можна переглянути ТУТ


Цей контент доступний лише користувачам. Якщо ви зареєстрований користувач, будь ласка, увійдіть до сайту. Нові користувачі можуть зареєструватися нижче.

Новий користувач
*Обов'язкові до заповнення поля